1. Словник української мови Грінченка

прокормити

Прокорми́ти, -млю, -миш

гл. Прокормить.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прокормити — прокорми́ти дієслово доконаного виду прогодувати; витратити на годування — арх. розм. Орфографічний словник української мови
  2. прокормити — ПРОКОРМИ́ТИ див. проко́рмлювати. Словник української мови у 20 томах
  3. прокормити — ПРОКОРМИ́ТИ див. проко́рмлювати. Словник української мови в 11 томах