прокружати

ПРОКРУЖА́ТИ, а́ю, а́єш, док., розм.

1. що і без дод. Док. до кружа́ти 1.

2. що і без прям. дод. Кружати якийсь час.

Прокружали [Пацюк, Лушня та Матня] цілісінький день за останні гроші (Панас Мирний).

Значення в інших словниках

1. прокружати — прокружа́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. прокружати — -аю, -аєш, док., розм. 1》 перех. і без додатка. Док. до кружати 1). 2》 перех. і неперех. Кружати якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прокружати — ПРОКРУЖА́ТИ, а́ю, а́єш, док., розм. 1. перех. і без додатка. Док. до кружа́ти 1. 2. перех. і неперех. Кружати якийсь час. Прокружали [Пацюк, Лушня та Матня] цілісінький день за останні гроші (Мирний, II, 1954, 204).  Словник української мови в 11 томах