Орфографічний словник української мови

прокружати

прокружа́ти

дієслово доконаного виду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. прокружати — -аю, -аєш, док., розм. 1》 перех. і без додатка. Док. до кружати 1). 2》 перех. і неперех. Кружати якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. прокружати — ПРОКРУЖА́ТИ, а́ю, а́єш, док., розм. 1. що і без дод. Док. до кружа́ти 1. 2. що і без прям. дод. Кружати якийсь час. Прокружали [Пацюк, Лушня та Матня] цілісінький день за останні гроші (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах
  3. прокружати — ПРОКРУЖА́ТИ, а́ю, а́єш, док., розм. 1. перех. і без додатка. Док. до кружа́ти 1. 2. перех. і неперех. Кружати якийсь час. Прокружали [Пацюк, Лушня та Матня] цілісінький день за останні гроші (Мирний, II, 1954, 204).  Словник української мови в 11 томах