прокукукати
ПРОКУКУ́КАТИ, аю, аєш, док., що і без прям. дод., рідко.
1. Док. до куку́кати.
2. Кукукати якийсь час.
Словник української мови (СУМ-20)ПРОКУКУ́КАТИ, аю, аєш, док., що і без прям. дод., рідко.
1. Док. до куку́кати.
2. Кукукати якийсь час.
Словник української мови (СУМ-20)