Словник української мови у 20 томах

прокультивувати

ПРОКУЛЬТИВУВА́ТИ, у́ю, у́єш, що.

Док. до культивува́ти 1.

Прокультивувати город.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. прокультивувати — прокультивува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. прокультивувати — -ую, -уєш, перех. Док. до культивувати 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прокультивувати — ПРОКУЛЬТИВУВА́ТИ, у́ю, у́єш, перех. Док. до культивува́ти 1. Це на чистих колгоспних парах [росте пшениця], що їх тричі з минулої весни прокультивували по глибоко злущеній стерні (Крот., Сини.., 1948, 48).  Словник української мови в 11 томах