прокультивувати

ПРОКУЛЬТИВУВА́ТИ, у́ю, у́єш, перех. Док. до культивува́ти 1.

Це на чистих колгоспних парах [росте пшениця], що їх тричі з минулої весни прокультивували по глибоко злущеній стерні (Крот., Сини.., 1948, 48).

Значення в інших словниках

1. прокультивувати — прокультивува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. прокультивувати — -ую, -уєш, перех. Док. до культивувати 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прокультивувати — ПРОКУЛЬТИВУВА́ТИ, у́ю, у́єш, що. Док. до культивува́ти 1. Прокультивувати город.  Словник української мови у 20 томах