прокуняти

ПРОКУНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., розм. Куняти якийсь час.

Я подивився на годинник: було по півночі, і до міста нам лишалось ще добрих півста кілометрів. Я прокуняв ці півста кілометрів, прокидаючись інколи (Смолич, День.., 1950, 6);

Він прокуняв, сидячи на порозі, до ранку (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 119).

Значення в інших словниках

1. прокуняти — прокуня́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. прокуняти — -яю, -яєш, док., розм. Куняти якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прокуняти — ПРОКУНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., розм. Куняти якийсь час. Я подивився на годинник: було по півночі, і до міста нам лишалось ще добрих півста кілометрів. Я прокуняв ці півста кілометрів, прокидаючись інколи (Ю. Смолич); Він прокуняв, сидячи на порозі, до ранку (В. Гжицький).  Словник української мови у 20 томах
4. прокуняти — Прокуня́ти, -ня́ю, -єш гл. Продремать.  Словник української мови Грінченка