Словник української мови у 20 томах

прокіптявілий

ПРОКІПТЯ́ВІЛИЙ, а, е.

Те саме, що закіптяві́лий.

В гінких руках мовчазних рожаниць високі чари, димом прокіптявілі. І рветься зойк, високий до нестями, тугими борлаками кобилиць (В. Стус).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. прокіптявілий — прокіптя́вілий дієприкметник  Орфографічний словник української мови