проламаний
ПРОЛА́МАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до пролама́ти.
Крізь проламаний снарядом купол світилося небо (О. Гончар);
// у знач. прикм.
Перед очима мерехтіли офіцер, жовніри, жандарми, проламаний лід, вода, постріли... (Олесь Досвітній);
Шумейко бачив проламану стіну, в якій застряла крижина (А. Шиян);
Він ішов вузенькою вуличкою з проламаними парканами (О. Бойченко);
Він мені показує рукою Голову проламану свою (Д. Павличко);
// прола́мано, безос. пред.
Проламано паркан.
Словник української мови (СУМ-20)