Словник української мови у 20 томах

проламаний

ПРОЛА́МАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до пролама́ти.

Крізь проламаний снарядом купол світилося небо (О. Гончар);

// у знач. прикм.

Перед очима мерехтіли офіцер, жовніри, жандарми, проламаний лід, вода, постріли... (Олесь Досвітній);

Шумейко бачив проламану стіну, в якій застряла крижина (А. Шиян);

Він ішов вузенькою вуличкою з проламаними парканами (О. Бойченко);

Він мені показує рукою Голову проламану свою (Д. Павличко);

// прола́мано, безос. пред.

Проламано паркан.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. проламаний — прола́маний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. проламаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до проламати. || проламано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. проламаний — Прола́маний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. проламаний — ПРОЛА́МАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пролама́ти. Біля дірки, проламаної в паркані, куди виносили зброю з склепу, двоє саней вже були навантажені, як дровами, гвинтівками (Головко, II, 1957, 567)...  Словник української мови в 11 томах