проламаний

ПРОЛА́МАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пролама́ти.

Біля дірки, проламаної в паркані, куди виносили зброю з склепу, двоє саней вже були навантажені, як дровами, гвинтівками (Головко, II, 1957, 567);

Крізь проламаний снарядом купол світилося небо (Гончар, III, 1959, 290);

// У знач. прикм.

Перед очима мерехтіли офіцер, жовніри, жандарми, проламаний лід, вода, постріли… (Досв., Вибр., 1959, 184);

Шумейко бачив проламану стіну, в якій застряла крижина (Шиян, Баланда, 1957, 63);

Він ішов вузенькою вуличкою з проламаними парканами (Бойч., Молодість, 1945, 245);

Він мені показує рукою Голову проламану свою (Павл., Бистрина, 1959, 174);

// прола́мано, безос. присудк. сл.

[Терентій Йосипович:] Становище наркома критичне. Дві травми, проламано череп і удар в живіт… (Корн., І, 1955, 130).

Значення в інших словниках

1. проламаний — прола́маний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. проламаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до проламати. || проламано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. проламаний — ПРОЛА́МАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до пролама́ти. Крізь проламаний снарядом купол світилося небо (О. Гончар); // у знач. прикм. Перед очима мерехтіли офіцер, жовніри, жандарми, проламаний лід, вода, постріли...  Словник української мови у 20 томах
4. проламаний — Прола́маний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)