промешкання

ПРОМЕ́ШКАННЯ, я, с.

Дія за знач. проме́шкати.

Вона [Катря], здається, перший раз за все промешкання анарха на санаторійній зоні щиро засміялась (М. Хвильовий).

Значення в інших словниках

1. промешкання — проме́шкання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови