промешкання
ПРОМЕ́ШКАННЯ, я, с.
Дія за знач. проме́шкати.
Вона [Катря], здається, перший раз за все промешкання анарха на санаторійній зоні щиро засміялась (М. Хвильовий).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- промешкання — проме́шкання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови