1. Словник української мови у 20 томах

промешкати

ПРОМЕ́ШКАТИ, аю, аєш, док.

Прожити якийсь час де-небудь; пробути.

Машину їхню розбило, шоферову дворічну дитину тяжко поранило осколком на руках у матері, Кость Григорович з півгодини промешкав коло неї та коло інших поранених, які оточили його нашвидку відкритий серед поля медпункт (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. промешкати — проме́шкати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. промешкати — I пром`ешкати-аю, -аєш, док. Прожити якийсь час де-небудь; пробути. II промешк`ати-аю, -аєш, недок., заст. Бути, знаходитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. промешкати — ПРОМЕ́ШКАТИ, аю, аєш, док. Прожити якийсь час де-небудь; пробути. Машину їхню розбило, шоферову дворічну дитину тяжко поранило осколком на руках у матері, Кость Григорович з півгодини промешкав коло неї та коло інших поранених... Словник української мови в 11 томах
  4. промешкати — Промешка́ти, -ка́ю, -єш гл. Находиться. Хведор Безродный, бездольний пробував порубаний, постреляний, на рани смертельнії незмагає, а коло його джура Ярема промешкає. АД. І. 252. Словник української мови Грінченка