проминути —
промину́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
проминути —
див. проминати I.
Великий тлумачний словник сучасної мови
проминути —
МИНА́ТИ (пересуваючись, залишати позаду або збоку; іти, їхати, пливти, летіти не зупиняючись, не звертаючи уваги), ОБМИНА́ТИ (ОМИНА́ТИ), ПОМИНА́ТИ, ПРОМИНА́ТИ, ЛИША́ТИ у спол. із сл. за собою. — Док.
Словник синонімів української мови
проминути —
ПРОМИНУ́ТИ див. промина́ти¹.
Словник української мови в 11 томах
проминути —
Промина́ти, -наю, -єш сов. в. проминути, -ну, -неш, гл. 1) Проходить, пройти мимо, миновать. Не по правді, мій милий, зо мною живеш, що проминаєш мої ворітонька, до иншої йдеш. Чуб. V. 180. 2) Пропускать, пропустить. — А чому ж ти тут квіточки не нашила?...
Словник української мови Грінченка