промисел
ПРО́МИСЕЛ, слу, ч.
1. Добування засобів існування (про полювання на кого-, що-небудь, ловіння когось, чогось, збирання чогось і т. ін.).
– На промисел збираєшся, Кузьмичу? – спитав Шевченко. – Еге ж! На річку піду. На Урал, а то й на Ор. Стерлядки та чечужки тут чудові трапляються (З. Тулуб);
Це вже були добре знайомі Данькові місця, в дитинстві він не раз сягав сюди на лісові свої промисли по хміль та по кислиці (О. Гончар);
На азовському узбережжі і лиманах, які звільнилися від криги, почався промисел судака, тарані (з газ.);
// Заняття яким-небудь ремеслом для добування засобів існування; дрібне ремісниче виробництво.
Космач віддавна був селом лісових робітників. Іншого промислу в цих бідних горах не було (Т. Масенко);
Художньо-різьбярський промисел у місті Косові і селі Річках дає значний, забарвлений радістю творчої праці заробіток багатьом сотням людей (І. Волошин);
Основним їх [жителів Сахаліну] промислом було полювання на соболів, видр, лисиць, рибальство (з наук.-попул. літ.);
// розм. Заняття чим-небудь недозволеним, ганебним (крадіжкою, шахрайством і т. ін.).
Кілька сухорлявих, похмурих постатей тинялося на цьому майданчику, немов старці на своєму невеселому промислі (Ю. Збанацький).
2. Місце, родовище, де добувають що-небудь; добувне промислове підприємство.
Вони [експлуататори] захоплюють у свої руки промисли, ставлять фабрики, як павук павутиння, скрізь розстелюють свої сіті (М. Коцюбинський);
Раптом загорілись нафтові склади, до того в різних кінцях промислу (П. Колесник);
// Галузь промислового виробництва.
На рибальському улові й урожаях овочівників постав консервний промисел (Ю. Смолич);
Хоч алмазний промисел зовсім молода галузь нашого народного господарства, вже знайдено чимало дуже коштовних каменів (з наук. літ.).
3. заст. Бойові дії проти ворога; служба в армії.
Посли били чолом государеві, аби він і далі наказував війську своєму шляхту польську воювати і промисел чинити на півдні (Н. Рибак);
В родовому архіві Стадницьких документально значилось, що Володимир Стадник військовим промислом доскочив дворянського герба і достоїнства (М. Стельмах).
(1) Бо́ртний про́мисел, заст. – бджільництво.
△ (2) Відхідни́й про́мисел, іст. – сезонна робота, на яку йшли селяни, залишаючи тимчасово своє господарство.
Вище вже називалися поселення металургів, у тому числі й сезонні виробничі селища з легкими наземними будівлями і господарськими ямами біля с. Лапутьки, де, на думку П. П. Толочка, займалися “відхожим” промислом жителі сусідніх городищенських центрів (з наук. літ.);
У XIX ст. в північних районах етнічної Росії, де сільське господарство не було спроможне забезпечити людям засоби для існування, майже всі селяни займалися побічними роботами – відхідними промислами, що в середньому давали майже половину їхнього заробітку (із журн.);
Вирушають [молоді люди] .. на відхожий промисел до Харкова й до інших міст (А. Шиян).
◇ (3) Про́мисел Бо́жий – заступництво, дії Божої сили, Бога.
Стріляв у царя якийсь Соловйов. – Кажуть, п'ять куль випустив, – говорив Арсен Федорович. – І воістину лише промисел Божий врятував государя (В. Канівець);
– Хоч ми і щиро віруючі, та в цих ділах керуємося не Божим промислом, а тільки власним розумом та волею государя, – прорік Попов сердито (Василь Шевчук).
Словник української мови (СУМ-20)