промитий
ПРОМИ́ТИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до проми́ти.
Палуба й надбудови були ретельно промиті (О. Гончар);
Між двома шпичастими горами було видно провалля, промите дощовою водою (І. Нечуй-Левицький);
* Образно. Над Медвином знову летіли лебеді, на своїх сонцем промитих крилах вони приносили вологе, іще з волохатим туманцем тепло і добрі надії (М. Стельмах);
// у знач. прикм.
У просіяне борошно кладуть яйця, розтерті з медом, додають соду, сіль, промитий мак, молоко, масло (з наук.-попул. літ.);
* Образно. На другий день промите небо таке прозоре і синє, що здається, якби лягти горілиць до нього, то можна було б бачити себе, як у великому дзеркалі (Ірина Вільде).
Словник української мови (СУМ-20)