промишляти

ПРОМИШЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок.

1. що, чим і без дод. Заробляти яким-небудь промислом (у 1 знач.), ремеслом.

– Чим же ви, діду, промишляли, поки була жива ваша небіжка? – питав Панько. – Еге-ге! За що я не брався, до чого я не кидався! (І. Нечуй-Левицький);

Промишляли [козаки] рибальством, звіриною ловлею (О. Стороженко);

Став [Федір], як і батько, промишляти тріску та оселедця (з наук.-попул. літ.);

// розм. Чинити що-небудь недозволене, ганебне (крадіжку, шахрайство і т. ін.).

Думала [Мотря] піти сказати на сина, що він розбоєм промишляє (Панас Мирний);

Аркадій Валеріанович, витримуючи психологічну паузу, гостро, обдаючи холодом братів, запитав: – То доки ви будете злодійством промишляти? (М. Стельмах).

2. заст. Піклуватися, думати про кого-, що-небудь.

Можливо, що раніше панство попихало Маринею, але тепер, коли вона за всіх промишляє своєю головою, то й шана служниці інша (Ірина Вільде).

Значення в інших словниках

1. промишляти — промишля́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. промишляти — див. працювати  Словник синонімів Вусика
3. промишляти — -яю, -яєш, недок. 1》 перех., чим і без додатка. Займатися яким-небудь промислом (у 1 знач.), ремеслом. || розм. Займатися чим-небудь недозволеним, ганебним (крадіжкою, шахрайством і т. ін.). 2》 неперех., заст. Піклуватися, думати про кого-, що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. промишляти — див. діставати  Словник чужослів Павло Штепа
5. промишляти — Дбати  Словник застарілих та маловживаних слів
6. промишляти — ТУРБУВА́ТИСЯ за кого-що, про кого-що, ким, чим, за ким-чим (виявляти увагу до чиїхось потреб), ПІКЛУВА́ТИСЯ про кого-що, за кого-що, ким, чим, ДБА́ТИ про кого-що, за кого-що, КЛОПОТА́ТИСЯ про кого-що, за кого-що, ОПІКА́ТИ (ОПІ́КУВАТИ) кого...  Словник синонімів української мови
7. промишляти — ПРОМИШЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок. 1. перех., чим і без додатка. Займатися яким-небудь промислом (у 1 знач.), ремеслом. — Чим же ви, діду, промишляли, поки була жива ваша небіжка? — питав Панько. — Еге-ге! За що я не брався, до чого я не кидався! (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
8. промишляти — Промишля́ти, -ля́ю, -єш гл. 1) Промышлять, заниматься. Чим же ви, діду, промишляли, поки ще була жива ваша покійниця? Левиц. І. 100. 2) — про себе. Заботиться о себѣ. Я став лучче промишляти про себе. Г. Барв. 315.  Словник української мови Грінченка