промишляти

промишля́ти

-яю, -яєш, недок.

1》 перех., чим і без додатка. Займатися яким-небудь промислом (у 1 знач.), ремеслом.

|| розм. Займатися чим-небудь недозволеним, ганебним (крадіжкою, шахрайством і т. ін.).

2》 неперех., заст. Піклуватися, думати про кого-, що-небудь.

Значення в інших словниках

1. промишляти — промишля́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. промишляти — див. працювати  Словник синонімів Вусика
3. промишляти — див. діставати  Словник чужослів Павло Штепа
4. промишляти — ПРОМИШЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок. 1. що, чим і без дод. Заробляти яким-небудь промислом (у 1 знач.), ремеслом. – Чим же ви, діду, промишляли, поки була жива ваша небіжка? – питав Панько. – Еге-ге! За що я не брався, до чого я не кидався! (І.  Словник української мови у 20 томах
5. промишляти — Дбати  Словник застарілих та маловживаних слів
6. промишляти — ТУРБУВА́ТИСЯ за кого-що, про кого-що, ким, чим, за ким-чим (виявляти увагу до чиїхось потреб), ПІКЛУВА́ТИСЯ про кого-що, за кого-що, ким, чим, ДБА́ТИ про кого-що, за кого-що, КЛОПОТА́ТИСЯ про кого-що, за кого-що, ОПІКА́ТИ (ОПІ́КУВАТИ) кого...  Словник синонімів української мови
7. промишляти — ПРОМИШЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок. 1. перех., чим і без додатка. Займатися яким-небудь промислом (у 1 знач.), ремеслом. — Чим же ви, діду, промишляли, поки була жива ваша небіжка? — питав Панько. — Еге-ге! За що я не брався, до чого я не кидався! (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
8. промишляти — Промишля́ти, -ля́ю, -єш гл. 1) Промышлять, заниматься. Чим же ви, діду, промишляли, поки ще була жива ваша покійниця? Левиц. І. 100. 2) — про себе. Заботиться о себѣ. Я став лучче промишляти про себе. Г. Барв. 315.  Словник української мови Грінченка