Великий тлумачний словник сучасної мови

промкнути

промкну́ти

-ну, -неш, док., перех., розм., рідко.

1》 Пройти, проникнути крізь що-небудь; пронизати.

2》 перен. Зрозуміти, осягнути щось, дізнатися про кого-, що-небудь.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. промкнути — промкну́ти дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. промкнути — ПРОМКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., що, розм., рідко. 1. Пройти, проникнути крізь що-небудь; пронизати. Світ Місяця облив їх [русалок] білі лиця, сині очі та русі, довгі коси, промкнув наскрізь тонку прозору білу одежу (І. Нечуй-Левицький). 2. перен.  Словник української мови у 20 томах
  3. промкнути — ПРОМКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех., розм., рідко. 1. Пройти, проникнути крізь що-небудь; пронизати. Світ Місяця облив їх [русалок] білі лиця, сині очі та русі, довгі коси, промкнув наскрізь тонку прозору білу одежу (Н.-Лев., IV, 1956, 11). 2. перен.  Словник української мови в 11 томах
  4. промкнути — Промкну́ти, -ну, -не́ш гл. Проглотить. Угор. 2) Прослабить. Оце ззіли коні посліду пшенишного, та й промкнуло їх: бачте, як біжить з них, який рідкий кал. Брацл. у. Мене так і промкнуло од сирівцю. Рк. Левиц.  Словник української мови Грінченка