промкнути

ПРОМКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех., розм., рідко.

1. Пройти, проникнути крізь що-небудь; пронизати.

Світ Місяця облив їх [русалок] білі лиця, сині очі та русі, довгі коси, промкнув наскрізь тонку прозору білу одежу (Н.-Лев., IV, 1956, 11).

2. перен. Зрозуміти, осягнути щось, дізнатися про кого-, що-небудь.

Ти хіба промкнеш чоловіка, чи п’яниця він, чи ні (Сл. Гр.).

Значення в інших словниках

1. промкнути — промкну́ти дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. промкнути — -ну, -неш, док., перех., розм., рідко. 1》 Пройти, проникнути крізь що-небудь; пронизати. 2》 перен. Зрозуміти, осягнути щось, дізнатися про кого-, що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. промкнути — ПРОМКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., що, розм., рідко. 1. Пройти, проникнути крізь що-небудь; пронизати. Світ Місяця облив їх [русалок] білі лиця, сині очі та русі, довгі коси, промкнув наскрізь тонку прозору білу одежу (І. Нечуй-Левицький). 2. перен.  Словник української мови у 20 томах
4. промкнути — Промкну́ти, -ну, -не́ш гл. Проглотить. Угор. 2) Прослабить. Оце ззіли коні посліду пшенишного, та й промкнуло їх: бачте, як біжить з них, який рідкий кал. Брацл. у. Мене так і промкнуло од сирівцю. Рк. Левиц.  Словник української мови Грінченка