проморочитися

ПРОМОРО́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., розм.

Морочитися якийсь час.

– Кинь ти його [кулемет], Валька... Бо ми так до ранку з ним проморочимось (О. Гончар);

В цеху освоювали нову марку сталі – катали броню для танків, – і вони всю ніч проморочились (Яків Баш).

Значення в інших словниках

1. проморочитися — проморо́читися дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. проморочитися — -чуся, -чишся, док., розм. Морочитися якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. проморочитися — ПРОМОРО́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., розм. Морочитися якийсь час. — Кинь ти його [кулемет], Валька… Бо ми так до ранку з ним проморочимось (Гончар, IV, 1960, 62); В цеху освоювали нову марку сталі — катали броню для танків, — і вони всю ніч проморочились (Баш, Надія, 1960, 141).  Словник української мови в 11 томах
4. проморочитися — Проморочитися, -чуся, -чишся гл. Провозиться, испытать затрудненія, хлопоты, заботы.  Словник української мови Грінченка