Словник української мови у 20 томах

промульгація

ПРОМУЛЬГА́ЦІЯ, ї, ж.

Офіційна публікація, оприлюднення певного закону, схваленого парламентом.

Доцільно ввести у лексикон вітчизняного конституційного права .. термін промульгація, що означає санкціонування законопроекту главою держави у встановлені конституцією строки, а також опублікування закону в офіційному віснику (з наук. літ.);

Як правило, схвалення промульгації має глава держави.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. промульгація — промульга́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. промульгація — -ї, ж. Обнародування, опублікування якого-небудь державного акта.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. промульгація — Проголос, див. публікація, публікувати, обнародувати  Словник чужослів Павло Штепа
  4. промульгація — промульга́ція (лат. promulgatio, від promulgo – оголошую, обнародую) обнародування, опублікування якого-небудь державного акта.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. промульгація — Підписання та публікація нормативного акту (закону) в офіційному виданні; обов'язкова умова для того, аби він набув чинності.  Універсальний словник-енциклопедія
  6. промульгація — рос. промульгация публічне оголошення, офіційне опублікування закону.  Eкономічна енциклопедія