пронидіти
ПРОНИ́ДІТИ, ію, ієш, док.
Нидіти (у 1 знач.) якийсь час.
Ох, якби хоч на сей концерт піти! Невже я отак цілісіньке літо пронидію, нічого не бачивши й не чувши? (Леся Українка);
Вона спалахнула цілим вибухом докорів, нарікань, обвинувачень .. – Казала, іди на екскаватор, таж ні, в інженери! .. – Отак, мабуть, і вік пронидіємо (Г. Коцюба).
Словник української мови (СУМ-20)