пронизка

ПРОНИ́ЗКА, и, ж.

Бусина, бісер, монетка, камінчик і т. ін., у яких зроблено дірочку для нанизування, а також прикраса з них.

– Бабуню, ось бусинка-пронизка з міді, колись давно-предавно якась ваша родичка загубила, а ви й досі не підібрали. Знайдете решту, бо десь воно ж на цій землі погублено, та й матимете намисто (Є. Гуцало);

Розкопки поховань енеолітичних скотарів демонструють наявність у них намиста з мідних пронизок, браслетів, скроневих підвісок з мідного дроту, високоякісних кременевих виробів (з наук. літ.);

У Національному музеї історії України зберігається рідкісний – пронизка з єгипетського фаянсу II–I ст. до н. е. у вигляді скарабея (із журн.).