проникливо
ПРОНИ́КЛИВО.
Присл. до прони́кливий.
Семен .. уважно й проникливо приглянувся до Мурого (Л. Смілянський);
* У порівн. Соціальне значення сатири визначається передусім тим, наскільки проникливо вона аналізує життя, своєчасно виявляє негативні явища (із журн.);
Спокійно і проникливо забринів її густий голос (О. Донченко);
Вперто й проникливо дивились на Ясеня засльозені очі професора, щось ніби шукали, щось ніби хотіли побачити (Ю. Бедзик);
Провінціалка проникливо вереснула (Леся Українка).
Словник української мови (СУМ-20)