проникливість
ПРОНИ́КЛИВІСТЬ, вості, ж.
Абстр. ім. до прони́кливий.
Задоволений з власної проникливості, Савченко поступово набирається духу (Ю. Збанацький);
Недремна проникливість мислі, печальної і разом з тим на диво працьовитої, наснаженої непереможним “прагненням життя”, вчувається майже в кожному вірші поета [Є. Плужника] (з наук.-попул. літ.);
Байкарській творчості М. Годованця властива ніжність, сердечність, велика людяність і глибока проникливість у внутрішній світ людини (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)