проникливість
ПРОНИ́КЛИВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до прони́кливий.
Задоволений з власної проникливості, Савченко поступово набирається духу (Збан., Сеспель, 1961, 353);
Недремна проникливість мислі, печальної і разом з тим на диво працьовитої, наснаженої непереможним «прагненням життя», вчувається майже в кожному вірші поета [Є. Плужника] (Не ілюстрація.., 1967, 320);
Байкарській творчості М. Годованця властива ніжність, сердечність, велика людяність і глибока проникливість у внутрішній світ людини (Вітч., 1, 1969, 173).
Словник української мови (СУМ-11)