пронирливий
ПРОНИ́РЛИВИЙ, а, е, розм.
Те саме, що проно́зливий.
[Бережний:] Ну, ти ж і дипломат у мене. На вигляд така смирна, лагідна, а пронирлива (Яків Баш);
// Який виражає пронозливість, спритність.
Від пронирливих очей тітки Векли хіба сховаєшся! А може, вона й раніше бачила, та мовчала. Хай, мовляв, спить. А тепер зареготала на всю короварню (І. Цюпа).
Словник української мови (СУМ-20)