Словник української мови у 20 томах

пронудити

ПРОНУДИ́ТИ, ну́джу́, ну́диш, розм.

Док. до ну́ди́ти.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. пронудити — Пронуди́ти, -джу́, -диш гл. Заставить проскучать. — світом. Протомиться. Так вона ще годів кілько пронудила світом — вилежала, викачалась на полу. Сим. 236.  Словник української мови Грінченка