пронудити

Пронуди́ти, -джу́, -диш

гл. Заставить проскучать. — світом. Протомиться. Так вона ще годів кілько пронудила світом — вилежала, викачалась на полу. Сим. 236.

Значення в інших словниках

1. пронудити — ПРОНУДИ́ТИ, ну́джу́, ну́диш, розм. Док. до ну́ди́ти.  Словник української мови у 20 томах