пропадом
ПРО́ПАДОМ, присл.:
◇ Бода́й про́падом пішло́ див. піти́;
Неха́й (хай) за ним (за не́ю, за ва́ми і т. ін.) земля́ про́падом див. земля́;
Пропада́ти (пропа́сти) про́падом див. пропада́ти;
Пропади́ / пропада́й ти (він, вона́ і т. ін.) про́падом (рідше пра́хом) <�Неха́й (хай, заст. най) пропаде́ / пропада́є про́падом (рідше пра́хом)> див. пропада́ти.
Словник української мови (СУМ-20)