пропарювати

ПРОПА́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОПА́РИТИ, рю, риш, док., що.

Обробляти гарячою парою з метою очищення, розм'якшення і т. ін.

Соєву макуху і дерть, перш ніж згодовувати птиці і свиням, треба обов'язково пропарювати (з наук. літ.);

Перед використанням [вовняні] нитки необхідно пропарити в гарячій воді без мила (з навч. літ.);

* Образно. – Голубко, – гукнув дружині Микола Васильович, – неси самоварчик... Увечері теж корисно нутро пропарити (М. Рудь).

Значення в інших словниках

1. пропарювати — пропа́рювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. пропарювати — -юю, -юєш, недок., пропарити, -рю, -риш, док., перех.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пропарювати — ГРІ́ТИ (передавати своє тепло), НАГРІВА́ТИ, ЗІГРІВА́ТИ (ЗОГРІВА́ТИ), ОБІГРІВА́ТИ, ОГРІВА́ТИ, ВИГРІВА́ТИ, ОТЕ́ПЛЮВАТИ рідше, ОТЕПЛЯ́ТИ рідше, ЗАГРІВА́ТИ діал.; ПРИГРІВА́ТИ (злегка); ПРОГРІВА́ТИ (частково); ПРОПІКА́ТИ, ПРОСМА́ЖУВАТИ розм.  Словник синонімів української мови
4. пропарювати — ПРОПА́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОПА́РИТИ, рю, риш, док., перех. Обробляти гарячою парою з метою очищення, розм’якшення і т. ін. Соєву макуху і дерть, перш ніж згодовувати птиці і свиням, треба обов’язково пропарювати (Колг. Укр.  Словник української мови в 11 томах