пропахатися
ПРОПАХА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПРОПА́ХНУТИСЯ, ПРОПА́ХТИСЯ, хнуся, хнешся; мин. ч. пропа́хнувся, па́хнулася, лося і пропа́хся, па́хлася, лося; док., рідко.
Те саме, що пропаха́ти.
Усе небо, і повітря, й усі алеї .. пропахались наскрізь тим солодким духом (І. Нечуй-Левицький);
З цим богобійним різником, що наскрізь пропахся овечим лоєм, старий хаджі вічно мав справи (М. Коцюбинський).
Словник української мови (СУМ-20)