Словник української мови у 20 томах

пропелер

ПРОПЕ́ЛЕР, а, ч.

Пристрій, який складається з кількох зігнутих лопатей і приводить у рух мотор літака, глісера і т. ін.

Пропелер обернувся один раз, наче нехотя, і раптом перетворився на прозорий диск (В. Собко);

Задеренчав пропелер, і моноплан, знявшися вгору, зробив над юрбою красиву дугу (О. Донченко);

Тягнучий пропелер;

Штовхаючий пропелер;

* У порівн. Почеплений набік білий ковпак молодив Розвору. І коли б не сивуваті вуса, що пропелером випиналися перед маленьким рудим обличчям, йому можна було б дати ніяк не більше сорока п'яти замість справжніх п'ятдесяти з гаком (С. Добровольський).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. пропелер — пропе́лер іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. пропелер — -а, ч. Пристрій, який складається з кількох зігнутих лопатей і приводить у рух мотор літака, глісера і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пропелер — пропе́лер (англ. propeller, від лат. propello – підганяю, штовхаю вперед) пристрій для створення сили тяги, за допомогою якої рухаються літак, вертоліт, аеросани, глісер тощо. Інша назва – повітряний гвинт.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. пропелер — Пропе́лер, -ра; -лери, -рів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. пропелер — ПРОПЕ́ЛЕР, а, ч. Пристрій, який складається з кількох зігнутих лопатей і приводить у рух мотор літака, глісера і т. ін. Пропелер обернувся один раз, наче нехотя, і раптом перетворився на прозорий диск (Собко, Зор.  Словник української мови в 11 томах