пропелер
ПРОПЕ́ЛЕР, а, ч. Пристрій, який складається з кількох зігнутих лопатей і приводить у рух мотор літака, глісера і т. ін.
Пропелер обернувся один раз, наче нехотя, і раптом перетворився на прозорий диск (Собко, Зор. крила, 1950, 18);
Задеренчав пропелер, і моноплан, знявшися вгору, зробив над юрбою красиву дугу (Донч., І, 1956, 72);
*У порівн. Почеплений набік білий ковпак молодив Розвору. І коли б не сивуваті вуса, що пропелером випиналися перед маленьким рудим обличчям, йому можна було б дати ніяк не більше сорока п’яти замість справжніх п’ятдесяти з гаком (Добр., Тече річка.., 1961, 150).
Словник української мови (СУМ-11)