пропечатаний
ПРОПЕЧА́ТАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до пропеча́тати;
// у знач. прикм.
Зілов розписався в великій прошнурованій і пропечатаній книзі (Ю. Смолич);
// пропеча́тано, безос. пред.
Ні, значить, і він то лише для них був “цар і бог”. Не наривався ні на кого, а, бач, нарвався... І в газеті здорово пропечатано (А. Головко);
* Образно. – Мою трагедію там [у концтаборі] навіки пропечатано печатками смерті (Іван Ле).
Словник української мови (СУМ-20)