пропил

ПРОПИ́Л, у, ч., спец.

1. Щілина, проріз, що утворюється при розпилюванні чого-небудь.

Зуб'я поперечної пилки заточують з обох боків, внаслідок чого вона однаково добре пиляє, рухаючись в обидва боки вздовж пропилу (з наук.-попул. літ.);

Основним процесом технології добування штучних каменів з гірського масиву черепашнику є утворення прорізів (пропилів) в потрібних напрямках за допомогою дискових або ланцюгових пил каменерізних машин (з наук. літ.).

2. Те саме, що пропи́лювання.

Значення в інших словниках

1. пропил — пропи́л іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. пропил — -у, ч., спец. Щілина, проріз, що утворюється при розпилюванні чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пропил — ПРОПИ́Л, у, ч., спец. Щілина, проріз, що утворюється при розпилюванні чого-небудь. Зуб’я поперечної пилки заточують з обох боків, внаслідок чого вона однаково добре пиляє, рухаючись в обидва боки вздовж пропилу (Гурток «Умілі руки..  Словник української мови в 11 томах