прописаний

ПРОПИ́САНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до прописа́ти 1–4.

Дослідне, де вона вже була прописана, як і до війни, підпорядковувалось місту (П. Дорошко);

Тракторист обернувся геть туди десь, звідки чорніли прописані й проталі сліди саней та тракторів (Іван Ле);

// пропи́сано, безос. пред.

[Степан Демидович:] А! у тій книзі, що дав Іван, прописано про Мольєра, що він читав свої твори куховарці (В. Самійленко).

Значення в інших словниках

1. прописаний — прописаний – прописний Прописаний – дієприкметник від прописати. Прописаний у родичів. Прописний – 1. Який відповідає зразкам каліграфічного письма. Прописні літери. 2. Банальний, заяложений. Прописна істина. “Прописні допотопні думки” (Василь Симоненко).  «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
2. прописаний — пропи́саний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
3. прописаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до прописати 1-4). || прописано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. прописаний — ПРОПИ́САНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прописа́ти 1-4. Дослідне, де вона вже була прописана, як і до війни, підпорядковувалось місту (Дор., Не повтори..  Словник української мови в 11 томах