прописаний

пропи́саний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до прописати 1-4).

|| прописано, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. прописаний — прописаний – прописний Прописаний – дієприкметник від прописати. Прописаний у родичів. Прописний – 1. Який відповідає зразкам каліграфічного письма. Прописні літери. 2. Банальний, заяложений. Прописна істина. “Прописні допотопні думки” (Василь Симоненко).  «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
2. прописаний — пропи́саний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
3. прописаний — ПРОПИ́САНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до прописа́ти 1–4. Дослідне, де вона вже була прописана, як і до війни, підпорядковувалось місту (П.  Словник української мови у 20 томах
4. прописаний — ПРОПИ́САНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прописа́ти 1-4. Дослідне, де вона вже була прописана, як і до війни, підпорядковувалось місту (Дор., Не повтори..  Словник української мови в 11 томах