прописуватися
ПРОПИ́СУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПРОПИСА́ТИСЯ, пишу́ся, пи́шешся, док.
1. Офіційно реєструватися за місцем проживання.
В адресному бюро він поки що одержував стереотипні відповіді: нема, не прибула, не прописалась (Л. Дмитерко);
* Образно. “Ходжа Насрєтдін” .. назавжди прописався в репертуарі театру (з газ.).
2. тільки недок. Пас. до пропи́сувати 3, 4.
Хімічні препарати вперше були введені в медицину лише на початку XVI століття німецьким лікарем Парацельсом, причому цікаво, що в ті часи, аж до XVIII століття, ліки прописувалися справді в конячих дозах – у 20–60 раз більших, ніж тепер (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)