1. Словник української мови у 20 томах

прописуватися

ПРОПИ́СУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПРОПИСА́ТИСЯ, пишу́ся, пи́шешся, док.

1. Офіційно реєструватися за місцем проживання.

В адресному бюро він поки що одержував стереотипні відповіді: нема, не прибула, не прописалась (Л. Дмитерко);

* Образно. “Ходжа Насрєтдін” .. назавжди прописався в репертуарі театру (з газ.).

2. тільки недок. Пас. до пропи́сувати 3, 4.

Хімічні препарати вперше були введені в медицину лише на початку XVI століття німецьким лікарем Парацельсом, причому цікаво, що в ті часи, аж до XVIII століття, ліки прописувалися справді в конячих дозах – у 20–60 раз більших, ніж тепер (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прописуватися — пропи́суватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. прописуватися — -уюся, -уєшся, недок., прописатися, -пишуся, -пишешся, док. 1》 Офіційно реєструватися за місцем проживання. 2》 тільки недок. Пас. до прописувати 3), 4). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прописуватися — ПРОПИ́СУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПРОПИСА́ТИСЯ, пишу́ся, пи́шешся, док. 1. Офіційно реєструватися за місцем проживання. Від батька Ольга пішла в міський комітет партії.. Треба ставати на облік, одержувати паспорт, прописуватись (Дор., Не повтори.. Словник української мови в 11 томах