1. Словник української мови в 11 томах

прописуватися

ПРОПИ́СУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПРОПИСА́ТИСЯ, пишу́ся, пи́шешся, док.

1. Офіційно реєструватися за місцем проживання.

Від батька Ольга пішла в міський комітет партії.. Треба ставати на облік, одержувати паспорт, прописуватись (Дор., Не повтори.., 1968, 60);

В адресному бюро він поки що одержував стереотипні відповіді: нема, не прибула, не прописалась (Дмит., Розлука, 1957, 63).

2. тільки недок. Пас. до пропи́сувати 3, 4.

Хімічні препарати вперше були введені в медицину лише на початку XVI століття німецьким лікарем Парацельсом, причому цікаво, що в ті часи, аж до XVIII століття, ліки прописувалися справді в конячих дозах — у 20-60 раз більших, ніж тепер (Вітч., 12, 1964, 174).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прописуватися — пропи́суватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. прописуватися — -уюся, -уєшся, недок., прописатися, -пишуся, -пишешся, док. 1》 Офіційно реєструватися за місцем проживання. 2》 тільки недок. Пас. до прописувати 3), 4). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прописуватися — ПРОПИ́СУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПРОПИСА́ТИСЯ, пишу́ся, пи́шешся, док. 1. Офіційно реєструватися за місцем проживання. В адресному бюро він поки що одержував стереотипні відповіді: нема, не прибула, не прописалась (Л. Дмитерко); * Образно. Словник української мови у 20 томах