прописувати

ПРОПИ́СУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОПИСА́ТИ, ишу́, и́шеш, док., перех. і без додатка.

1. Офіційно реєструвати чиєсь місце проживання.

2. розм. Повідомляти про кого, що-небудь у листі або в пресі.

— Надішлеш мені писемце, як одужаєш. В цьому селі я живу, в Улянівці. Ярині Гармаш прописувати будеш (Шиян, Гроза.., 1956, 612);

Все прописали: що Тимоха б’ється з громадою і дома, і тещу б’є (Свидн., Люборацькі, 1955, 197);

— Тебе добудишся! Менше б по вулиці тинявся. Ось ми пропишемо Федотові, як ти тут розпарубкувався (Тют., Вир, 1964, 8);

— Привіз оце я вам, Павле Івановичу, кореспондента. Хоче в газету вас прописать і портрета помістить (Мушк., Чорний хліб, 1960, 7);

// перен. Те саме, що пропеча́тувати 2.

Терпіла, терпіла я і попросила комсомольців, щоб прописали його в нашій.. газеті «Макогін» (Є. Кравч., Сердечна розмова, 1957, 152);

Один говорить: — Це ж конфуз. За це ще нас пропишуть (Біл., Зигзаг, 1956, 35).

3. Залишати слід на чому-небудь.

Тимко відвів руку Елдара, і вона шкрябнула ножем по грубці, прописала слід (Тют., Вир, 1964, 365);

*Образно. З середини неба зірвалася зірка, блискавкою прописала слід до самого виднокругу (Збан., Любов, 1957, 39).

4. Рекомендувати (звичайно хворому) методи лікування, ліки і т. ін.

Прописує [лікар] на словах методи лікування (Збан., Єдина, 1959, 199);

// розм. Диктувати кому-небудь норми поведінки, встановлювати для когось міру покарання і т. ін.

Козацьке життя свавільне прописувало йому всі норми поводження (Ле, Україна, 1940, 190);

Тадик ніс відповідальність за військовий порядок — прописував, кому скільки дати шомполів; Северин сідав покараному на голову, щоб не тріпотівся, Андрій сідав на ноги, а Гошка стьобав (Тют., Вир, 1964, 394).

5. жив. Наносити пензлем основні елементи зображення.

Крону дерев, особливо окремі гілочки, він [С. Васильківський] прописує по небу після того, як фарби на ньому висохли, що дозволяє досягти більшої чистоти та витонченості малюнка (Мист., 1, 1966, 26).

6. тільки док., перен., розм. Провчити кого-небудь, помститися комусь (звичайно вживається як погроза).

— То чули, люди, що чекає нас? Козаки чекають! А ті пропишуть нагайкою закон! (Стельмах, І, 1962, 633);

Йонька підплигнув по-півнячому, дрібно затрусив ціпком: — Я тобі.. покажу, як почитать хазяїна. Я тобі пропишу равноправіє [рівноправ’я] (Тют., Вир, 1964, 401).

◊ Прописа́ти і́жицю див. і́жиця.

7. заст. Заносити, записувати, включати кого-, що-небудь у документ, список і т. ін.

Голова прописав йому в білеті його бійку (П. Куліш, Вибр., 1969, 302).

8. тільки док. Писати якийсь час.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прописувати — пропи́сувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. прописувати — (в місті) реєструвати; (ліки) виписувати, при-, призначати; (слід) проводити; (іжицю) ІД. накрутити хвоста, с. відшмагати. Словник синонімів Караванського
  3. прописувати — -ую, -уєш, недок., прописати, -ишу, -ишеш, док., перех. і без додатка. 1》 Офіційно реєструвати чиєсь місце проживання. 2》 розм. Повідомляти про кого, що-небудь у листі або в пресі. || перен. Те саме, що пропечатувати 2). 3》 Залишати слід на чому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. прописувати — ПРОПИ́СУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОПИСА́ТИ, ишу́, и́шеш, док., кого, що і без прям. дод. 1. Офіційно реєструвати чиєсь місце проживання. * Образно. Словник української мови у 20 томах
  5. прописувати — КРИТИКУВА́ТИ (розглядати й оцінювати когось, щось, викриваючи вади, хиби); ПРОРОБЛЯ́ТИ (ПРОРО́БЛЮВАТИ) розм., ДРА́ЇТИ розм., ПРОДРА́ЮВАТИ розм., ДОВБА́ТИ (ДОВБТИ́) розм., РОЗПІКА́ТИ розм., РОЗПУ́ШУВАТИ розм., ПРОПІСО́ЧУВАТИ розм., ПРОПЕ́РЧУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. прописувати — Прописувати, -сую, -єш сов. в. прописа́ти, -шу́, -шеш, гл. 1) Писать, написать; написать въ письмѣ. Драг. 114. Од своїх рук листи писав.... а в листах прописував. АД. II. 23. Чому ж ти мені зараз сього не прописала? МВ. (О. 1862. III. 36). см. приписувати 2. 2) Проводить, провести черту. Словник української мови Грінченка