Словник української мови у 20 томах

проплинути

ПРОПЛИ́НУТИ, ну, неш, док.

Те саме, що проплисти́ 1, 5.

По тихих водах Дунаю, мов лебідь, проплинув парохід [пароплав] (М. Коцюбинський);

Стомленій людині Так любо стрінуть затишний куточок, Прозорий погляд милого спокою, Де часом перемінною юрбою Проплине хмарок сріблотканий дим (М. Рильський);

Промине, проплине, Наче лист по воді, Все, що в дні молоді Так боліло мене (І. Франко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. проплинути — пропли́нути дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. проплинути — -ну, -неш, док. Те саме, що проплисти 1), 5).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. проплинути — МИНА́ТИ (про час, пору життя, події тощо — наближатися до кінця, закінчуватися), МИНА́ТИСЯ, ІТИ́ (ЙТИ), ПРОХО́ДИТИ, ПРОМИНА́ТИ, ЛИ́НУТИ, ПРОТІКА́ТИ, ТЕКТИ́, ПРОПЛИВА́ТИ, СПЛИВА́ТИ, ПЛИВТИ́ (ПЛИСТИ́), ПЛИ́НУТИ, СТІКА́ТИ, СХО́ДИТИ (ЗІХО́ДИТИ рідше)...  Словник синонімів української мови
  4. проплинути — ПРОПЛИ́НУТИ, ну, неш, док. Те саме, що проплисти́ 1, 5. По тихих водах Дунаю, мов лебідь, проплинув парохід [пароплав] (Коцюб., І, 1955, 143); Стомленій людині Так любо стрінуть затишний куточок, Прозорий погляд милого спокою...  Словник української мови в 11 томах
  5. проплинути — Проплинути, -ну, -неш гл. Проплыть.  Словник української мови Грінченка