проплинути
ПРОПЛИ́НУТИ, ну, неш, док.
Те саме, що проплисти́ 1, 5.
По тихих водах Дунаю, мов лебідь, проплинув парохід [пароплав] (М. Коцюбинський);
Стомленій людині Так любо стрінуть затишний куточок, Прозорий погляд милого спокою, Де часом перемінною юрбою Проплине хмарок сріблотканий дим (М. Рильський);
Промине, проплине, Наче лист по воді, Все, що в дні молоді Так боліло мене (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)