Словник української мови у 20 томах

пропудити

ПРОПУ́ДИТИ, у́джу, у́диш, док., рідко.

Прогнати.

Вітер дощ пропудить (П. Чубинський).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. пропудити — Пропу́дити, -джу, -диш гл. Прогнать. Вітер дощ пропудить. Чуб. І. 239.  Словник української мови Грінченка