пропудити Пропу́дити, -джу, -диш гл. Прогнать. Вітер дощ пропудить. Чуб. І. 239. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках пропудити — ПРОПУ́ДИТИ, у́джу, у́диш, док., рідко. Прогнати. Вітер дощ пропудить (П. Чубинський). Словник української мови у 20 томах