пропудити
Пропу́дити, -джу, -диш
гл. Прогнать. Вітер дощ пропудить. Чуб. І. 239.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пропудити — ПРОПУ́ДИТИ, у́джу, у́диш, док., рідко. Прогнати. Вітер дощ пропудить (П. Чубинський). Словник української мови у 20 томах