пропустити
Пропуска́ти, -ка́ю, -єш
сов. в. пропусти́ти, -щу́, -стиш, гл. Вода і скло добре пропускають крізь себе світ. Ком. II. 42.
2) Давать, дать дорогу. Ой вороги, вороги, пропустіте дороги. Чуб. V. 453.
3) — дірку. Дѣлать, сдѣлать, оставить дыру, отверстіе. Викопав у клуні велику яму і зверху пропустив таку дірку, аби бриль помістивсь у яму. Рудч. Ск. І. 62.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пропустити — (минути через неуважність) проминути, поминути, проґавити, прозівати. Словник синонімів Полюги
- пропустити — пропусти́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- пропустити — див. пропускати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пропустити — ПРОПУСТИ́ТИ див. пропуска́ти. Словник української мови у 20 томах
- пропустити — не пропуска́ти / не пропусти́ти свого́. Уміти скористатися з чого-небудь у власних інтересах. Павло з Катрею запросили Барила й Домну на весілля, посадовили на воза до музики. — От клятий Бариляка! І тут свого не пропустить. Таки напросився (В. Кучер). Фразеологічний словник української мови
- пропустити — ВИПИВА́ТИ (пити яку-небудь рідину без залишку або певну кількість її), ВИХИЛЯ́ТИ розм., ВИСУ́ШУВАТИ розм., ОСУША́ТИ, ОСУ́ШУВАТИ розм., ВИЦІ́ДЖУВАТИ розм., ПРОПУСКА́ТИ розм., ПЕРЕПУСКА́ТИ розм., НАПИВА́ТИ розм.; ПЕРЕХИЛЯ́ТИ розм., РОЗПИВА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
- пропустити — ПРОПУСТИ́ТИ див. пропуска́ти. Словник української мови в 11 томах