пропустити

(минути через неуважність) проминути, поминути, проґавити, прозівати.

Джерело: Словник синонімів Полюги на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пропустити — пропусти́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пропустити — див. пропускати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пропустити — ПРОПУСТИ́ТИ див. пропуска́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. пропустити — не пропуска́ти / не пропусти́ти свого́. Уміти скористатися з чого-небудь у власних інтересах. Павло з Катрею запросили Барила й Домну на весілля, посадовили на воза до музики. — От клятий Бариляка! І тут свого не пропустить. Таки напросився (В. Кучер). Фразеологічний словник української мови
  5. пропустити — ВИПИВА́ТИ (пити яку-небудь рідину без залишку або певну кількість її), ВИХИЛЯ́ТИ розм., ВИСУ́ШУВАТИ розм., ОСУША́ТИ, ОСУ́ШУВАТИ розм., ВИЦІ́ДЖУВАТИ розм., ПРОПУСКА́ТИ розм., ПЕРЕПУСКА́ТИ розм., НАПИВА́ТИ розм.; ПЕРЕХИЛЯ́ТИ розм., РОЗПИВА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. пропустити — ПРОПУСТИ́ТИ див. пропуска́ти. Словник української мови в 11 томах
  7. пропустити — Пропуска́ти, -ка́ю, -єш сов. в. пропусти́ти, -щу́, -стиш, гл. Вода і скло добре пропускають крізь себе світ. Ком. II. 42. 2) Давать, дать дорогу. Ой вороги, вороги, пропустіте дороги. Чуб. V. 453. 3) — дірку. Дѣлать, сдѣлать, оставить дыру, отверстіе. Словник української мови Грінченка