пропускний

ПРОПУСКНИ́Й, а́, е́.

Пов'язаний з перевіркою і пропуском кого-, чого-небудь.

Федь іде до пропускного пункту облави, діставши з кишені й тримаючи напоготові документи (Ю. Яновський);

На пропускному пункті кожну групу дуже пильно обшукувала військова адміністрація бази. Коли знаходили у когось щось із продуктів харчування, то били безжалісно (Є. Шморгун);

// Який дає право на вхід, в'їзд кого-, чого-небудь кудись, на прохід, проїзд через щось.

Пропускний лист; Пропускний документ;

// Який служить для проходження, проникнення чого-небудь.

Натягло того добра [кураю] в пропускні труби, позабивало їх, і вода бурхнула через дамби (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. пропускний — пропускни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. пропускний — -а, -е. Пов'язаний з перевіркою і пропуском кого-, чого-небудь. || Який дає право на вхід, в'їзд кого-, чого-небудь кудись, на прохід, проїзд через щось. Пропускний документ.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пропускний — Пропускни́й, -на́, -не́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. пропускний — ПРОПУСКНИ́Й, а́, е́. Пов’язаний з перевіркою і пропуском кого-, чого-небудь. Федь іде до пропускного пункту облави, діставши з кишені й тримаючи напоготові документи (Ю. Янов.  Словник української мови в 11 томах